Коли служив Захарій в храмі Божім,
Явився Ангел і йому сказав:
«Не бійся, бо твоя молитва Богу гожа.
І буде син. Назвеш його Іван!
І буде він на втіху і на радість,
До Господа вестиме він людей.
Вино йому не стане на заваді,
Із лона матері—у Дусі назорей!!!»
Захарій не повірив. «Як це буде?!
Дітей родити час наш відійшов…
І так уже сміються з мене люди!
Чого до мене зараз ти прийшов?»
«Я, Гавриїл, стою ось перед Богом!!!
Тому що ти повірити не смів,
Замовкнеш. І здійсниться осторога:
До родів сина будеш ти німий!»
Єлизавету втіха наповняє,
Дитина в лоні радісно тремтить!
Бо це Марія в гості поспішає
Й говорить тихо и лагідно: Привіт!
«Благословенна ти поміж жінками,
Благословенний плід в твоєму лоні!
Ти — мати Господа!!! І звідкіля я знаю..?»
А серце Духом радісним уповні…
Три місяці вони були ще разом,
Молились, вірили і прославляли Бога!!!
І народився той, що є Іваном,
Щоб готувати Господу дорогу!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сказка о Солнце - Гусельникова Юлия Это сказка была написана специально к уроку воскресной школы. Тема урока: "Бог есть свет". Пыталась подобрать какой-нибудь рассказ по теме, но ничего не нашла,и решила написать сама. Вот такая сказка получилась! Абсолютно не претендует на право обладания какой-либо литературной ценностью, такой цели я и не ставила. А ребятишкам вроде понравилось! :)
Поэзия : Пыль прошлого .... - Николай Зимин Приходят и уходят дни ,
Те , что полны то тьмой , то светом .
Где льются серые дожди
Слезами нашими и неба .
И пыль от стоптаных штиблет ,
Что износили наши ноги ,
Сме шавшись с пылью прошлых лет ,
Плывет по жизненной дороге .
И что нас ждет за тем углом ,
Судьбы крутым тем поворотом ,
Не знаем мы , но все о том
На небе все же знает кто – то ...
