Если молния бьет,нужно стать на колени,
На колени и руки свои положить,
А потом как бы ноги у нас не болели,
Нужно голову низко к земле наклонить.
Бывает в пути , нет укрытия рядом ,
И бьет с высоты непременно беда,
Пожеланья синоптиков выполнить надо ,
Вспышки молнии нам не опасны тогда.
В христианстве сгибаемся мы от грехов,
Бьют они неожиданно ,чтобы свалить,
Осторожными нужно быть в выборе слов
И в делах своих мудрыми нужно нам быть.
И от зла уклоняясь, делать все- же добро ,
Общенья и мира искать с кем возможно,
Мир в душе драгоценнее , чем серебро ,
Но лишь во Христе обрести его можно.
А милость Христа обретаем в молитве ,
В поклоненьи склоняясь, как можно ниже
Тогда победителем будем мы в молитве ,
Склоняясь, молитвой к Господу ближе.
Ветры нашей судьбы будут с ног нас сбивать.
Мы промокнем пол ливнями бедствий своих.
Оставляя все в прошлом,желанье бежать.
Буд-то Бог на земле нас оставил одних.
Вместо этого нужно склониться в слезах ,
Еще ниже того ,как склонялись прежде ,
Переждать на коленях грозу в небесах,
В страхе Божьем ,смирении и надежде.
И умолкнет гроза в небе станет светлей ,
И радуга вновь на небесной лазури ,
Бог от бурь не уводит, нас рукою своей.
Он проводит сквозь бури.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
